«ТЕ, ЩО НЕ ГОРИТЬ» - УКРАЇНСЬКИЙ САД НА НАЙБІЛЬШІЙ ЩОРІЧНІЙ ВИСТАВЦІ КВІТІВ У СВІТІ

Оновлено: 19 черв.


Композиція ландшафтних дизайнерів з Бучі вперше представить незламність українського духу на всесвітньовідомому фестивалі шоу-садів Hampton Court Flower Festival у Лондоні, а також допоможе зібрати кошти на відновлення парків України.

Український сад «Те, що не горить» авторства Вікторії Манойло, ландшафтного дизайнера з Бучі, та Керрі Престон, ландшафтного дизайнера з Нідерландів – це відповідь на заперечення української ідентичності, яку представляє військове вторгнення росії.

Коли росія розпочала війну в Україні, Вікторія та Олексій Манойло були за межами своєї країни на професійній виставці ландшафтних дизайнерів у Мілані. Після того, як стало зрозуміло, що Буча, та село неподалік, де знаходиться їх будинок, окуповані, вони знайшли притулок у Німеччині. Шукаючи підтримки, вони спланували поїздку до своєї подруги та колеги, відомого ландшафтного дизайнера, Керрі Престон, яка мешкає всього за годину їзди в Нідерландах. Саме під час цього візиту, відчуваючи відірваність від своєї рідної землі, народилася ідея створення Саду.

На початку травня ця мрія стала несподіваною можливістю, коли з’явилося місце на всесвітньовідомому фестивалі шоу-садів Hampton Court Flower Festival у Лондоні. Але щоб український сад був представлений на виставці, його потрібно було розвивати з блискавичною швидкістю, тому Вікторія, Олексій та Керрі співпрацювали з європейськими колегами – Енорою Ельмозніно та Тесс Крюс, які додали команді графічні та технічні знання. Після місяця зусиль усіх п’яти учасників, 25 травня вони дізналися, що їхній сад був офіційно прийнятий до шоу.

Сад – це квінтесенція українського землеробського ландшафту та його народної культури. Цей сад – це стійкість, опір та ідентичність. Порушено не лише суверенітет України, але і саму її існування було поставлено під сумнів.


«Що не горить» — це відповідь до заперечення української ідентичності, яку представляє вторгнення. Сад є вираження української культури і сили, а також святкування глибин

зв’язок українського народу із самою землею, землею багатої та щедроі.

Цей зв’язок вплітається в багаті народні традиції з рушником, а церемоніальна тканина з вишитими символами та криптограмами, що датуються століть. Кожен регіон України має свої схеми вишивки, які є закладено змістом і передається з покоління в покоління. А рушник дарують при народженні дитини та користуються такими важливими обрядами як весілля та похорони. Ми вирішили продемонструвати рушник як символ життя, витривалості та української самобутності перед обличчям геноциду.

У саду рушники прикрашають залишки споруди, що представляє собою типову українську хату. Вона стоїть, як силует у пейзажі - ячмінне поле з вкрапленнями польових бур'янів, таких як дика морква, ромашка і волошка. В саду присутні кілька групп диких груш, яблонь та калини. Через сад проходить сільська дорога з коліями.


Згоріли стіни, вікна та двері споруди ніби розбомбили чи спалили. Залишається тільки остов будівлі. Ми відчуваємо заподіяну шкоду від війни.

У глибокому контрасті з пошкодженою структурою будівлі присутні шматки білої тканини

з вражаючими візерунками вишивки, багато в чорному та червоному кольорах. Вони заповнюють простори стін, які були зруйновані. Вони незаймані й повні надії, як нова шкіра. Це зцілення. Як хоругви вони висять на залишках конструкції, між кроквами і балками. Вони гойдаються на вітру, спочиваючи на попелищі, що колись були стінами домівки. Вони наголошують що коли фізичні речі можна спалити, український дух і культура не можна і негаразди навіть посилюють його.

Всередині конструкції, захованої в серці саду, видно скульптура у вигляді українського тризуба.

Сам тризуб заснований на соколі, який злітає в українське небо. Це символ відродження того, що було знищено навмисно. Рушник є відображенням життєвої дороги, частиною ритуалів народження і смерті. Є обіцянка нового початку.

Країна відродиться.

Це буде відбуватися і знову і знову!


Вікторія, Олексій та Керрі також сподіваються, що цей сад допоможе зібрати кошти на відбудову українських парків, садів та природних територій. Для досягнення цієї мети команда співпрацює з Гільдією ландшафтних архітекторів України, щоб створити проект «Жовте та блакитне дає зелений». Першим кроком цієї групи буде визначення як короткострокових, так і довгострокових пріоритетів, як для надання допомоги в нагальних потребах і проектах, так і для розробки довгострокових перспектив розвитку, таких як перебудова екологічним та сталим способом.

Для збору коштів Вікторія, Олексій та Керрі використовують онлайн-платформу indiegogo, яка дозволяє швидко та зручно приймати пожертви і в Україні, і за кордоном.

Гроші, зібрані під час краудфандингу, будуть використані для фінансування саду в Хемптон-Корт та на відновлення зелених насаджень в Україні. Для проекту «Жовте та блакитне дає зелений» створюється веб-сайт, на якому команда буде інформувати донорів про плани та майбутні проекти. Автори саду закликають всіх небайдужих людей зробити пожертви.


Королівське садівницьке товариство (RHS) є провідною благодійною організацією Сполученого Королівства.

Фестиваль шоу-садів Hampton Court Flower Festival — це найбільша щорічна виставка квітів у світі, яка дає можливість спілкуватися з великою аудиторією у 140 000 відвідувачів, 121 мільйоном телевізійної аудиторії та 5,2 мільйонами переглядів сторінок протягом тижня шоу. Саме тому, бути присутнім на стенді такого шоу є великим досягненням та визнанням для дизайнера.

Українські ландшафтні дизайнери вдячні Королівському садівницькому товариству (RHS) за можливість показати Український сад та їх підтримку у цьому проекті.


#whatdoesnotburn #rhshampton #rhs #rhshamptoncourt #rhshamptoncourtflowershow #rhshamptoncourtpalacegardenfestival #showgarden #festivalgarden #rhsflowershow


#slavaukraini #glorytoukraine


32 перегляди0 коментарів